Чотири роки в морі. Підводні човни ВМФ РФ, яких у Чорному морі майже не лишилось

З шести підводних човнів проєкту 636.3 «Варшавянка», які Чорноморський флот РФ мав на початку повномасштабного вторгнення, до середини 2026 року боєздатними в Чорному морі залишаються двоє. Один знищено ракетним ударом, один виведено з ладу підводним дроном, ще двоє застрягли поза Чорним морем і не можуть повернутися через закриття Босфору. Сьома субмарина бригади — «Алроса» старішого проєкту 877В — так і не зробила жодного підтвердженого пострілу «Калібром» за всю війну.

З початком війни в Україні сили Чорноморського флоту РФ обстрілювали «Калібрами» не лише з фрегатів проєктів 11356Р і 11611К та з МРК проєкту 21631, про які вже йшлося в минулих статтях циклу. Використовувалися й підводні човни — «Варшавянки» проєкту 636.3. У продовження нашого циклу про ракетоносці метою цієї статті буде загальний огляд підводної складової Чорноморського флоту РФ, її поточного стану та бойового досвіду.

ВступІсторичний контекст

За радянських часів Чорноморський флот мав повноцінну підводну складову, що мала протистояти авіаносним флотиліям країн НАТО — це стало основою т. зв. «доктрини Горшкова», названої на честь адмірала Сергія Горшкова, який пропонував розвивати радянський флот саме в напрямку ракетоносців та атомних підводних човнів, здатних, зокрема, переносити ядерну зброю.

Однак із розвалом Радянського Союзу цю доктрину фактично покинули. Після повального скорочення та розподілу Чорноморського флоту у 1990-х російські військово-морські сили залишилися лише з одним підводним човном — «Алросою» проєкту 877В «Палтус».

Відродження російського підводного флоту розпочалося з програми Держозброєння 2011–2020 років, серед цілей якої було підтримання оперативних можливостей у Чорному морі[1]. Але йшлося вже не стільки про сили, здатні напряму протистояти флотиліям НАТО, скільки про гнучку силу, що покривала б південний фланг РФ[2]: масове озброєння Чорноморського та Каспійського флотів «Калібрами» мало на меті т. зв. Anti-Access / Area Denial (A2/AD) — створення «комфортних» умов для морського патрулювання[3]. Таким чином, з 2010 по 2014 рік на «Адміралтейських верфях» у Санкт-Петербурзі заклали шість підводних човнів саме для Чорноморського флоту — усі проєкту 636.3.

Проєкт 636 розробки ЦКБ МТ «Рубін» є модифікацією проєкту 877 з широким застосуванням звукопоглинальних технологій. До 2010 року «Варшавянки» будували на експорт — зокрема для Китаю, Алжиру та В’єтнаму[4]. Для Чорноморського флоту будували вже «Варшавянки» третьої модифікації, що мають на озброєнні ракети «Калібр-ПЛ»[5] у кількості чотирьох штук[6], які запускаються з торпедних апаратів. Будівництво цих човнів, на відміну від «Буянів-М» чи фрегатів проєкту 11356Р, не перервали західні санкції після 2014 року: двигуни на «Варшавянках» — повністю російська розробка, їх виробляють, зокрема, на «Коломенському заводі» в Московській області.

Бригада4-та окрема бригада підводних човнів та її бойовий досвід

1 грудня 2014 року на основі 247-го окремого дивізіону підводних човнів створено 4-ту окрему бригаду підводних човнів у складі Чорноморського флоту. Наразі бригада налічує сім підводних човнів — усю підводну складову ЧФ. З часом вона здобула бойовий досвід у Сирії та Україні. Конкретно в сирійській кампанії брали участь шість «Варшавянок» — майже вся бригада. Щодо України, 4-та бригада щонайменше тричі здійснювала пуски «Калібрів»: 29 квітня, 4 та 23 травня 2022 року — за офіційними повідомленнями Міністерства оборони РФ[7].

Формально бригада базується в Південній бухті Севастополя, але фактично перебуває на Новоросійській військово-морській базі. На поточний момент склад бригади такий:

Б-871«Алроса» · проєкт 877В «Палтус»

«Алроса» — найстарший підводний човен 4-ї бригади і єдиний представник проєкту 877В «Палтус» у складі ЧФ. Закладена в травні 1988 року на заводі «Червоне Сормово» в Горькому, вона зійшла на воду у вересні 1989-го і 30 грудня 1990 року офіційно вступила до складу Чорноморського флоту. Човен має одну унікальну конструктивну особливість: замість класичного гвинта — водометний рушій, що теоретично забезпечує вищу скритність руху.

З розвалом СРСР «Алроса» пережила нетипову сторінку біографії: у березні 1992 року частина екіпажу спробувала захопити човен і прийняла присягу на вірність Україні, проте після остаточного розподілу флоту субмарина відійшла Росії.

До 2013 року «Алроса» залишалася єдиним боєздатним підводним човном Чорноморського флоту. У липні 2014-го вона стала на ремонт і модернізацію на 13-му судноремонтному заводі в Севастополі. Первісно роботи планували завершити 2015 року, але через хронічне недофінансування й технічні труднощі ремонт розтягнувся на вісім років.

У червні 2022 року, вже після початку повномасштабного вторгнення, «Алроса» нарешті покинула завод. Російські джерела — ТАСС і Lenta.ru з посиланням на джерела в силових структурах Севастополя — повідомили, що в результаті модернізації човен став носієм комплексу «Калібр-ПЛ» і увійшов до складу 4-ї окремої бригади. Плановане переведення «Алроси» на Балтійський флот, де обговорювали її використання для підготовки екіпажів «Варшавянок», скасували.

Проте за чотири роки активної фази війни «Алроса» так і не здійснила жодного підтвердженого пуску «Калібрів» — ні по Сирії, ні по Україні. Причини офіційно не пояснювали. Найімовірніше — технічна ненадійність після тривалого ремонту й обмежений реальний потенціал інтеграції «Калібрів» у бойовий комплекс субмарини 1980-х років. Питання, чи є «Алроса» повноцінним носієм крилатих ракет на практиці, а не лише на папері, залишається відкритим.

За супутниковими знімками, до жовтня 2023 року «Алроса» базувалася в Севастополі[9], а станом на жовтень 2024 року — у Новоросійську.

Б-237«Ростов-на-Дону» · проєкт 636.3 «Варшавянка»

«Ростов-на-Дону» став першим підводним човном 4-ї бригади, що вступив до ладу в рамках нового держзамовлення: закладений 21 листопада 2011 року на «Адміралтейських верфях», спущений 26 червня 2014-го, офіційно переданий флоту 30 грудня того ж року. Ще до прибуття на постійне базування в Новоросійськ він здобув бойовий досвід у Сирії: 8 грудня 2015 року «Ростов-на-Дону» здійснив пуски «Калібрів» із підводного положення в акваторії Середземного моря — перший підводний пуск крилатих ракет по Сирії в історії ЧФ. Упродовж 2020 року Б-237 брала участь у «навчально-бойових» завданнях.

Удар Storm Shadow у ніч на 13 вересня 2023 року застав «Ростов-на-Дону» в сухому доці Севастопольського морського заводу під час планового ремонту. Разом із ним серйозних пошкоджень зазнав великий десантний корабель «Мінськ». Це перший в історії підтверджений випадок ураження підводного човна крилатою ракетою. Конструкція тандемної бойової частини Storm Shadow, за оцінкою Militarnyi, імовірно забезпечила проникнення всередину міцного корпусу до детонації.

Попри масштаб пошкоджень, РФ одразу заявила про плани відновити субмарину. Упродовж наступних місяців «Ростов-на-Дону» залишався в тому ж доці — частково прихований маскувальними сітками. У червні 2024 року його перевели на 13-й судноремонтний завод у Кілен-бухті: російські джерела обіцяли завершити ремонт до середини 2024-го.

У ніч на 2 серпня Сили оборони завдали удару по Севастополю. За повідомленням Генштабу ЗСУ, «Ростов-на-Дону» затонув на місці — через одинадцять місяців після першого удару і менш ніж за два місяці після переведення на новий завод. Одночасно знищено чотири пускові установки С-400 «Тріумф».

Чим саме завдано фінального удару — офіційно не підтверджено. Російські джерела та місцеві Telegram-канали повідомляли про застосування ATACMS, і ця версія видається правдоподібною частині українських експертів з огляду на безпорадність російської ППО перед балістичними ракетами. Проте військово-морський експерт Defence Express Володимир Заблоцький висловив сумнів: касетний ATACMS конструктивно орієнтований на ураження аеродромів і скупчень техніки, а не кораблів. Найімовірніше, удар був комбінованим — але верифікованих даних про конкретний тип зброї немає.

Б-261«Новоросійськ» · проєкт 636.3 «Варшавянка»

Головний корабель серії проєкту 636.3 — «Новоросійськ» закладений 20 серпня 2010 року на «Адміралтейських верфях», спущений 28 листопада 2013-го. 22 серпня 2014 року на ньому підняли Андріївський прапор, після чого він пройшов випробування на полігонах Північного флоту і прибув до Новоросійська. Як і більшість човнів бригади, «Новоросійськ» здобув бойовий досвід у Сирії в рамках середземноморського оперативного з’єднання.

З 2019 року човен регулярно курсував між Середземним морем і Кронштадтом — постійна потреба в технічному обслуговуванні. У лютому 2021-го «Новоросійськ» пішов на ремонт і модернізацію; повернення до строю відклали з квітня до вересня 2024 року. Саме ця тривала відсутність у Чорному морі стала ключовою: з початком повномасштабного вторгнення повернення туди виявилося заблокованим — Туреччина закрила Босфор для військових суден.

У вересні 2024 року «Новоросійськ» вирушив у Середземне море до Тартуса, де змінив іншу «Варшавянку» — «Уфу» з Тихоокеанського флоту. Але вже в грудні, після падіння режиму Асада і втрати Росією бази в Тартусі, човен залишив регіон. 4 січня 2025 року португальські ВМС зафіксували його прохід через Гібралтар — останній російський підводний човен, що залишив Середземне море.

Повернення вийшло показовим. 13 жовтня командування ВМС НАТО зафіксувало «Новоросійськ» у надводному положенні біля берегів Бретані — для спостереження вийшов французький фрегат. Нідерланди повідомили, що бачили субмарину на буксирі в Північному морі. РФ офіційно заперечила будь-які проблеми, заявивши про «плановий міжфлотський транзит».

Причини спливання незалежно не верифіковані. Анонімний Telegram-канал ВЧК-ОГПУ, що посилається на джерела в російських силових структурах, повідомляв про аварію паливної системи: нібито дизельне пальне надходило прямо в трюм, а запчастин і фахівців для ремонту на борту не було. Цю версію підхопили французькі ЗМІ — Le Figaro і France 24, — але першоджерело залишається одним і анонімним. Єдине, що підтверджено незалежно: човен ішов у надводному положенні і з буксиром.

Б-262«Старий Оскол» · проєкт 636.3 «Варшавянка»

Закладений 17 серпня 2012 року на «Адміралтейських верфях», Б-262 спущений на воду і офіційно переданий ВМФ РФ 3 липня 2015 року. 1 липня 2016 року «Старий Оскол» прибув до Новоросійська і увійшов до складу 4-ї бригади — третім із шести «Варшавянок».

З квітня 2019-го по січень 2020 року човен виконував завдання бойової підготовки в Середземному морі, у червні 2021-го брав участь у навчаннях ВМФ РФ там само. На момент повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року «Старий Оскол», за даними Covert Shores, перебував у Чорному морі — на відміну від «Краснодара» і «Новоросійська», що були в Середземному.

Щодо участі «Старого Осколу» в ударах по Україні відкритих верифікованих даних про конкретні пуски немає. Defence Express у грудні 2025 року прямо зазначив: існує версія, що саме Б-262 міг бути причетний до удару по Вінниці, — але вона лишається непідтвердженою. За супутниковими знімками жовтня 2024 року «Старий Оскол» дислокований у Новоросійську і вважається одним із двох боєздатних носіїв «Калібрів», що залишилися в Чорному морі.

Б-265«Краснодар» · проєкт 636.3 «Варшавянка»

Закладений 20 лютого 2014 року на «Адміралтейських верфях», «Краснодар» спущений на воду у квітні 2015-го і 5 листопада 2015 року офіційно вступив до складу ВМФ РФ. 9 серпня 2017 року прибув до Севастополя. Бойовий досвід здобув у Сирії — 31 травня та 23 червня 2017 року здійснив пуски «Калібрів» по сирійській території.

Відтоді човен практично постійно перебував у Середземному морі або на ремонті в Кронштадті — і жодного разу не повертався в Чорне море. Це підтверджує Covert Shores: на момент початку повномасштабного вторгнення «Краснодар» був у Середземному морі разом із «Новоросійськом». У вересні 2022 року «Новоросійськ» пішов на Балтику, і «Краснодар» залишився останньою російською субмариною в Середземному морі — аж до жовтня 2023-го, коли також вирушив до Кронштадта. 9 травня 2025 року британський Королівський флот підтвердив спостереження за «Краснодаром» під час повернення через Ла-Манш на Балтику. Станом на червень 2026 року — Кронштадт.

Б-268 · Б-271«Великий Новгород» та «Колпіно» · проєкт 636.3

Останні два човни серії для Чорноморського флоту закладені в один день — 30 жовтня 2014 року на «Адміралтейських верфях». «Великий Новгород» спущений 18 березня 2016 року, «Колпіно» — 31 травня того ж року. Підняття Андріївського прапора: Б-268 — 26 жовтня, Б-271 — 24 листопада 2016 року.

Обидва човни пройшли ідентичний шлях: спільний міжфлотський перехід з Балтики в серпні 2017 року, прибуття в Середземне море 28 серпня — і одразу бойові пуски по Сирії. 14 вересня 2017 року «Великий Новгород» і «Колпіно» спільно з підводного положення завдали удару сімома «Калібрами» по об’єктах ІДІЛ у провінції Дейр-ез-Зор. 5 жовтня — ще один спільний залп, 10 ракет по тому ж регіону. Окремо «Великий Новгород» стріляв 22 вересня та 31 жовтня 2017-го, «Колпіно» — 3 жовтня. У березні 2019 року обидва перетнули Босфор і прибули до Новоросійська — місця постійного базування, де перебувають і нині.

Нерозкрите питанняУдар по Вінниці · 14 липня 2022

О 10:50 14 липня 2022 року ракети «Калібр» вдарили по центру Вінниці. Загинуло від 27 до 29 людей, троє з них — діти, понад 150 поранені. Зруйновано офісний центр, Будинок офіцерів, житлові будинки поруч.

Якщо це все ж був підводний човен, коло звужується. Станом на 14 липня 2022 року в Чорному морі перебували чотири «Варшавянки»: «Ростов-на-Дону», «Старий Оскол», «Великий Новгород» і «Колпіно». «Краснодар» і «Новоросійськ» були в Середземному морі і відповідно не могли здійснювати обстріл — це підтверджено Covert Shores.

ОпераціяSub Sea Baby · 15 грудня 2025 · Новоросійськ

15 грудня 2025 року підводні дрони СБУ Sub Sea Baby вперше в історії уразили підводний човен. Операція спільна — 13-те Головне управління Департаменту військової контррозвідки СБУ та ВМС України.

Субмарина опинилася в Новоросійську не випадково: після того як надводні дрони та удари з повітря витіснили кораблі й субмарини ЧФ із Севастопольської бухти, флот перебрався сюди. Саме тут виявилися зосереджені всі боєздатні «Варшавянки».

Супутниковий знімок від 16 грудня — Vantor (колишній Maxar) — зафіксував субмарину і значну вирву в причалі. За оцінками спеціалістів, через пошкодження кормової частини вийшли з ладу приводи рулів та інші критичні системи. СБУ кваліфікувала ураження як «критичні пошкодження» і фактичне виведення з ладу. Defence Express зазначив: з огляду на неможливість ремонту підводних човнів у Чорному морі — це рівнозначно знищенню. Після атаки РФ перекрила вхід у гавань баржами і посилила бонові загородження.

ПідсумокДвоє в строю — і нікуди ремонтувати

Станом на червень 2026 року в Чорному морі Росія має два боєздатних підводних човни — носії «Калібрів»: «Великий Новгород» і «Старий Оскол», обидва в Новоросійську. «Алроса» технічно присутня, але жодного разу не стріляла. Решта бригади — знищена, виведена з ладу або заблокована поза регіоном.

Можливості для ремонту в Чорному морі немає. Наступний плановий техогляд для обох активних човнів означатиме або ризикований перехід на Балтику, або подальше накопичення зносу без обслуговування.