Малі ракетні кораблі проєкту 21631 «Буян-М» — серія з дванадцяти кораблів, побудована для російського ВМФ між 2010-м і 2026-м роками на Зеленодольському суднобудівному заводі в Татарстані. Невеликі (74 метри довжиною, водотоннажність 949 тонн, екіпаж 32 особи), формально призначені «для охорони економічної зони у внутрішніх морських басейнах», фактично — головна нова ракетна одиниця ВМФ Росії ближньої морської зони, носій крилатих ракет «Калібр-НК» з дальністю до 2500 кілометрів і ракет «Онікс». Вісім ракет у вертикальній пусковій установці УКСК 3С14 — стільки ж, скільки на «Каракуртах».
З погляду тактичної ролі — це відносно недорога платформа доставки крилатих ракет, яка може діяти не лише в морі, а й у внутрішніх водах: габарити «Буянів-М» спеціально розраховані під шлюзи й мости Волго-Балтійського, Волго-Донського і Беломоро-Балтійського каналів. Це дозволяє швидко перекидати кораблі між театрами по внутрішніх річкових артеріях Росії — з Каспію в Чорне море, з Балтики в Каспій, з Білого моря в Балтику. Саме ця особливість і визначила специфічну долю серії під час повномасштабної війни проти України.
За дванадцять років існування проєкту «Буяни-М» розподілилися між декількома театрами бойових дій — і саме географія, а не бойові втрати, стала головним сюжетом серії у цій війні.
Серія 21631 · розподіл за театрами на травень 2026
| Корабель | Борт | У строю з | Театр (приписка) | Стан / примітка |
|---|---|---|---|---|
| «Град Свіяжськ» | 652 | 2014 | Каспій | у строю |
| «Угліч» | 653 | 2014 | Каспій | у строю |
| «Великий Устюг» | 651 | 2014 | Каспій | у строю · уражений 2022 поза Каспієм (ЧМ/Азов) |
| «Зеленый Дол» | 562 | 2015 → БФ 2016 | Балтика | у строю |
| «Серпухов» | 563 | 2015 → БФ 2016 | Балтика | диверсія «Рибалка» · 07.04.2024 |
| «Вышний Волочёк» | 609 | 2018 | ЧФ · Новоросійськ | пошкоджений 07.08.2025 (зіткнення з танкером) |
| «Орехово-Зуєво» | 626 | 2018 | ЧФ (формально) → Кронштадт | без бойових пусків по UA |
| «Інгушетія» | 600 | 2019 | ЧФ · Новоросійськ | у строю |
| «Грайворон» | 622 | 2021 | ЧФ · Новоросійськ | у строю · ймовірно уражений 28.08.2025 |
| «Град» | 575 | 2022 | Балтика | уражений ССО 04.10.2025 (Онезьке оз.) |
| «Наро-Фоминск» | 577 | 2023 | Балтика | у строю |
| «Ставрополь» | 555 | 2026 (план) | Балтика | на заводських випробуваннях |
Ця стаття — третя в серії про російський флот у війні проти України, і присвячена вона саме «Буянам-М». Матеріал побудовано за географічним принципом — Чорне море (§ 02), Каспій (§ 03), Балтика (§ 04), — а всередині кожного розділу йде хроніка від лютого 2022-го до травня 2026-го з реконструкцією ключових епізодів за відкритими джерелами.
§ 02 · Чорне мореЧорноморська група: четвірка, що пройшла Севастополь, Тартус і Темрюк
На день повномасштабного вторгнення до Чорноморського флоту формально приписані чотири кораблі проєкту 21631 — «Вышний Волочёк», «Орехово-Зуєво», «Інгушетія» і «Грайворон», уведені в стрій між 2018 і 2021 роками. Усі чотири входили до складу 41-ї бригади ракетних катерів Кримської військово-морської бази, базування — Севастополь, Південна бухта. Це нова техніка: наймолодші кораблі флоту, з вертикальною пусковою установкою УКСК 3С14 на вісім ракет «Калібр-НК» або «Онікс», з осадкою 2,5 метра й офіційним статусом річково-морських — здатних проходити шлюзами Волго-Донського каналу.
Через західні санкції, під час будівництва німецькі дизельні двигуни були замінені на китайські. Однак, під час випробувань було виявлено недоліки у системі охолодження двигунів, через що через що дати передачі зміщувались. Проте, станом на початок 2022 року всі проблеми були вирішені і перші кораблі серії вже офіційно були передані до складу Чорноморського флоту.
Утім, навіть ця четвірка на день вторгнення не повна. Один із номінально чорноморських кораблів — «Орехово-Зуєво» — за чотири тижні до вторгнення йде через Босфор у Середземне море, де й застрягне після рішення Туреччини закрити протоки. Тобто фактично на 24 лютого 2022 року в Чорному морі — три боєздатних «Буяни-М» Чорноморського флоту: «Вышний Волочёк», «Інгушетія», «Грайворон».
Проте, протягом 2022 року в Чорному морі фіксується робота МРК «Великий Устюг», який формально належить Каспійській флотилії. Коли саме «Великий Устюг» здійснив перехід Волго-Донським каналом, достеменно не відомо; не відомо й де він перебував у лютому 2022 року. Але саме на чорноморсько-азовському театрі його спіткала перша поразка серії.
Корабель-фантом: «Орехово-Зуєво» після Босфору
Сьомий корабель серії, «Орехово-Зуєво», вийшов із Севастополя і пройшов Босфор у південному напрямку 21 січня 2022 року — за 37 днів до закриття проток і за 34 дні до повномасштабного вторгнення. Завдання — посилення постійної оперативної ескадри ВМФ РФ у Середземному морі.
З 28 лютого 2022 року, після рішення Туреччини застосувати статтю 19 Конвенції Монтре, «Орехово-Зуєво» — серед 13 російських бойових кораблів і 5 допоміжних суден, які залишилися в Середземному морі без можливості повернутися на основну базу. BlackSeaNews фіксує бортовий номер 626 у складі російського угруповання в Тартусі та Латакії у щомісячних зведеннях за травень, вересень, жовтень і листопад 2022 року.[1]
Подальша траєкторія корабля, на відміну від чорноморських «братів», визначена не війною, а географією Середземного моря. Протягом 2022–2024 років «Орехово-Зуєво» виконує рутинні завдання середземноморської ескадри: патрулювання, ротації в Тартус, заходи в Латакію. Жодного підтвердженого бойового пуску «Калібру» з цього корабля по українських цілях за період війни немає — географія Середземного моря і прохід ракети над територією Туреччини роблять такі удари політично неможливими, а технічно — практично некерованими.
8 грудня 2024 року в Сирії падає режим Башара Асада. Російська ескадра вимушено залишає Тартус — на знімках Planet Labs за 3 грудня гавань вже порожня. Разом із фрегатом «Адмірал Григорович» і допоміжними суднами «Орехово-Зуєво» переходить на Балтику. На травень 2026 року корабель базується в Кронштадті як частина 36-ї бригади ракетних катерів Балтійського флоту, але формально-флотський статус досі не змінено: офіційно «Орехово-Зуєво» залишається кораблем Чорноморського флоту.
Перші пуски війни
Перші підтверджені пуски «Калібрів» з МРК «Буян-М» по українських цілях зафіксовано 28 березня 2022 року: МО РФ повідомило, що один із кораблів (візуально визначений як проєкту 21631) з акваторії Чорного моря випустив вісім крилатих ракет, які, за російською версією, знищили «український склад боєприпасів в Оріхові». Кадри пуску оприлюднило Міноборони РФ — це стало одним із перших публічних відеопідтверджень саме пуску МРК-носія в цій війні.[2]
Конкретний корабель у тому пуску офіційно не названо. У Севастополі станом на 28 березня перебували три одиниці: «Вышний Волочёк», «Інгушетія», «Грайворон». Чи міг виконувати бойові задачі «Великий Устюг», лишається невідомим. У наступні три тижні масштаб пусків з Чорного моря зростає: британська воєнна розвідка та речник ВМС ЗС України Дмитро Плетенчук неодноразово фіксують МРК «Буян-М» Чорноморського флоту як активних учасників ракетного обстрілу.
Перше ураження «Буяну»
17 червня 2022 року з’являється фотографія «Великого Устюга», якого буксирують двома катерами Волгою. Тактичний номер і назву заздалегідь зафарбовано, головний радар знятий — стандартна підготовка корабля до проходження річкових шлюзів. Бортовий номер 651 виявлено за залишками маркування на надбудові. Маршрут — назад до Каспію, до ремонтної бази в Астрахані.
Поширене у пізніших публікаціях твердження про «7 березня 2022 року» походить із припущення BlackSeaNews, висловленого вже після появи червневих фото (формулювання — «ймовірно, могли уразити ще 7 березня… з РСЗВ»), і не підтверджене жодним документом чи незалежним джерелом. Достеменно відомо лише, що до середини червня 2022 року корабель уже потребував буксирування Волгою на ремонт.
Розбір Defense Blog від 17 червня 2022 року, що спирається на фото з російського військового форуму airbase.ru, ідентифікує характер пошкоджень як артилерійський — від реактивної системи залпового вогню БМ-21 «Град», найімовірніше, з берегового вогню в районі Одещини або з лівобережжя Кінбурнської коси. Проте точна дата й обставини удару у відкритих джерелах не зафіксовані.[3]
Уже 28 липня 2022 року «Великий Устюг» бере участь у Головному військово-морському параді в Санкт-Петербурзі — менш ніж за п’ять місяців після ураження. Командир Максим Никифоров на церемонії заявив, що «ім’я МРК ніколи не буде зганьблено». Російські офіційні джерела не згадували при цьому ні про саме ураження, ні про ремонт. Корабель знову з’являється в російських звітах Каспійської флотилії наприкінці 2023 року — без подробиць про обсяг відновлення. На травень 2026 «Великий Устюг» — у строю на Каспії.
Вибух на рейді: «Морський малюк» чи навчання?
Епізод 13 жовтня 2023 року публічно обговорюється, але не підтверджений за нашими критеріями жодною зі сторін. Залишаємо його в матеріалі як неверифікований.
Уранці 13 жовтня 2023 року, орієнтовно о 10:30, у центрі Севастополя чути потужний вибух — у мешканців спрацьовують автомобільні сигналізації. Telegram-канал «Кримський вітер» першим публікує фото диму поруч з одним із кораблів на зовнішньому рейді.[4]
Джерела всередині СБУ заявляють УНН і 24 Каналу, що це — спільна операція з ВМС ЗС України із застосуванням морських дронів «Морський малюк» з «експериментальним озброєнням». За тією ж версією, 11 жовтня тим же засобом уразили патрульний корабель «Павло Державін» проєкту 22160 — і 13 жовтня той же сценарій повторили проти «Буяна-М», конкретний корабель не названо.
Російські канали й незалежні аналітики згодом висунули альтернативну версію: вибух стався поряд з кораблем, а не на ньому, і міг бути пов’язаний із підводним вибухом під час навчальних маневрів. Жодне з джерел не дало супутникового або відеоматеріалу, який би підтвердив пошкодження корабля; ВМС ЗС України публічно цей епізод також не коментували.
Севастопольський період і ротації, 2022–2023
Протягом 2022 і 2023 років боєздатні МРК Чорноморського флоту базуються в Південній бухті Севастополя. Кораблі ротуються через бойове чергування в північно-західній частині Чорного моря (для пусків по півночі України) і південно-західній (по Одещині й південному заходу). Регулярно з’являються в публічних фото — заходи в бухту, проходи на День ВМФ.
Перебазування у Новоросійськ
Восени 2023 року, після ударів Storm Shadow по Севастополю — по великому десантному кораблю «Мінськ» і дизельному підводному човну «Ростов-на-Дону» 13 вересня, по штабу Чорноморського флоту 22 вересня — починається масова передислокація надводних сил ЧФ у Новоросійськ. Супутникові знімки Planet від 1–3 жовтня 2023 року, опубліковані OSINT-аналітиком MT Anderson, фіксують прибуття у новоросійський порт двох фрегатів — «Адмірала Ессена» і «Адмірала Макарова». МРК проєкту 21631 за тими ж знімками починають переходити до Новоросійська приблизно в той же період — це найбільша зміна базування Чорноморського флоту за час повномасштабної війни.
Новоросійський період, з 10.2023
Перехід ЧФ-«Буянів» до Новоросійська міняє оперативну логіку. Якщо Севастополь — це база на півострові з відкритим виходом у північно-західну частину Чорного моря, то Новоросійськ — глибокий порт на російському узбережжі, з обмеженими підходами й потужною береговою ППО. Звідти прямий пуск «Калібру» на північ України невигідний географічно: ракета мусить пройти над Чорним морем, обходячи Крим, і потім уже над материковою частиною. Для пусків по конкретних цілях на півночі й у центрі України кораблі починають виходити в Темрюцьку затоку Азовського моря — у район, прикритий ППО Керченського мосту.
Саме у Темрюцькій затоці у 2025 році відбудуться обидва найбільш задокументовані інциденти із чорноморськими «Буянами».
«Вышний Волочёк» і танкер «Назан»
7 серпня 2025 року «Вышний Волочёк» вийшов на бойове чергування у Темрюцьку затоку. У районі стрільб корабель потрапив під атаку українських ударних безпілотників — за описом російських військових документів, оприлюднених у відкритому доступі, екіпаж застосував маневр ухилення. У ході маневру корабель зіткнувся з цивільним нафтоналивним танкером «Назан», який перебував поруч у затоці.[5]
Російські військові документи 41-ї бригади ракетних катерів, опубліковані у відкритих джерелах, фіксують зіткнення як аварію — без публічної атрибуції українським ударним засобам, але з прямою згадкою «дій безпілотних літальних апаратів противника». Розмір пошкоджень «Вышнего Волочка» після зіткнення публічно не оцінений. У серпні–вересні 2025 року корабель не фігурує в публічних звітах ЧФ; інші ЧФ-«Буяни» продовжують виходити на чергування.
Операція «Примар»: дрон у РЛС
Через три тижні після зіткнення «Вышнего Волочка» — відео опубліковано 28 серпня 2025 року — у тій же Темрюцькій затоці уражено ще один «Буян-М» Чорноморського флоту. Це спільна операція Департаменту активних дій ГУР МО України та спецпідрозділу ГУР «Примари». Тактика — комбінована: повітряний ударний дрон уражає корабельну РЛС, після чого другий ударний апарат атакує борт. ГУР публікує відео з повітряного дрона, на якому видно момент влучання в радіолокаційне обладнання.[6]
За даними ГУР, корабель вийшов у затоку для виконання пускового завдання — масованої атаки російських крилатих ракет по Києву тієї ж ночі. Пуск не відбувся. «Буян-М» розвернувся й покинув район бойового чергування. ВМС ЗС України публічно не назвали конкретний корабель — на той момент у Темрюцькій затоці могли перебувати «Вышний Волочёк» (за умови, що відновився), «Інгушетія», «Грайворон». Проте, я підстави вважати, що дане ураження мого відбуватися раніше. Публічно в ГУР не вказували точну дати атаки, відповідно, інцидент з зіткненням "Вишнього Волочека" міг бути одним епізодом з дроновою атакою.
Командири МРК Чорноморської групи
«Вышний Волочёк»
«Інгушетія»
«Грайворон»
«Орехово-Зуєво»
Підсумок чорноморської групи
Станом на травень 2026 року на Чорноморському флоті фактично базуються три «Буяни-М» у Новоросійську — «Вышний Волочёк», «Інгушетія», «Грайворон». «Великий Устюг», переведений з Каспію в 2022-му, повернувся на Каспій після ремонту й там залишається. «Орехово-Зуєво» — на Балтиці без зміни приписки.
Три новоросійські «Буяни» · стан
- «Вышний Волочёк» — пошкоджений 7 серпня 2025 року внаслідок зіткнення з танкером під час евакуаційного маневру від українських БпЛА. Обсяг пошкоджень публічно не оцінений.
- «Інгушетія» і «Грайворон» — у строю, продовжують бойові чергування у Темрюцькій затоці.
- Невстановлений «Буян-М» ЧФ — пошкоджений 28 серпня 2025 року в Темрюцькій затоці спільною операцією ГУР «Примари». Конкретний корабель публічно не названо; ймовірно, один із трьох новоросійських.
§ 03 · КаспійФлотилія закритого моря: трійця 2015 року і фантом, що ходив на Чорне
Якщо чорноморська четвірка — це нова техніка 2018–2021 років, то каспійська група «Буянів-М» — навпаки, найстарша частина серії. Три кораблі — «Град Свіяжськ», «Угліч» і «Великий Устюг» — увійшли до складу Каспійської флотилії ще в 2013–2014 роках і вже восени 2015-го стали обличчям усього проєкту: 7 жовтня 2015 року саме ця трійця разом із ракетним кораблем «Дагестан» проєкту 11661К випустила з акваторії Каспію крилаті ракети «Калібр» по позиціях «Ісламської держави» в Сирії — через повітряний простір Ірану та Іраку. Це був перший бойовий пуск «Калібру-НК» з корабля-носія взагалі й перша публічна демонстрація того, навіщо Росії знадобився цілий клас малих ракетних кораблів на закритому морі.
Логіка та сама, що й на Азові: кораблю не треба виходити з власного басейну. Дальність «Калібру-НК» (за різними оцінками 1500–2500 км по наземних цілях) накриває з Каспію більшу частину території України — від Києва до Дніпра й Запоріжжя.
Формально вона замкнена в озері без виходу до Світового океану, фактично — це стаціонарна пускова батарея в глибокому російському тилу, за півтори тисячі кілометрів від найближчої лінії фронту.Українські аналітики про Каспійську флотилію ще до 2022 року
У 2018–2020 роках флотилію поетапно перебазували з Астрахані (у дельті Волги) до Каспійська в Дагестані — ближче до відкритої частини моря й далі від річкових обмежень. Рішення оголосив міністр оборони РФ Сергій Шойгу у квітні 2018-го, фактичний початок переходу кораблів — грудень 2018-го, статус головної бази Каспійськ отримав 2020 року. Саме Каспійськ стане у 2024 році ціллю української відповіді.
Чотири МРК, але один воює на два театри
Формально на Каспії базуються три «Буяни-М» серії 2015 року — «Град Свіяжськ», «Угліч», «Великий Устюг» — а також «Ставрополь». Але один із цих чотирьох кораблів читач уже зустрічав — у чорноморській частині. «Великий Устюг» протягом 2022 року працював не на Каспії, а на чорноморсько-азовському театрі (див. § 02, «Перше ураження “Буяну”»). Це показова деталь каспійської групи: попри статус «флоту закритого моря», її кораблі фізично переходять річковою системою на Чорне й Азовське моря та беруть участь у війні нарівні з чорноморськими «братами».
Кордон між двома групами — адміністративний, а не оперативний.
Каспій як пускова батарея, 2022–2024
Британська воєнна розвідка прямо зафіксувала роль флотилії: Каспійська флотилія, найімовірніше, застосовувалася для масованих ракетних ударів по Україні у 2022 році й продовжувала залучатися до рідших ударів у 2023–2024 роках. Окрім ракетних пусків, з’єднання дало й сухопутний внесок — 177-й окремий полк морської піхоти флотилії воював у Херсонській і Запорізькій областях.
Конкретну атрибуцію окремих пусків саме каспійським «Буянам» відкриті джерела майже не дають: на відміну від чорноморської четвірки, кораблі флотилії рідко з’являються в публічних фото, а Міноборони РФ у зведеннях про пуски «Калібрів» традиційно не називає корабель-носій. Тому каспійська трійця в цій війні — переважно «статистична»: про неї відомо, що вона стріляла, але рідко — який саме корабель і коли.
Війна приходить на Каспій: серія ударів 2024–2025
Понад два роки Каспій залишався для російського флоту абсолютним тилом — найдальша точка від фронту, куди українські засоби фізично не діставали. Це змінилося наприкінці 2024 року, і відтоді флотилію б’ють регулярно.
Удари по Каспійську · 2024–2026
- 06.11.2024Перший удар дронів-камікадзе ГУР МО по пункту базування флотилії; відстань від кордону ≈ 1500 км. Британське МО: «принаймні два, ймовірно, фрегати класу “Гепард”» зазнали пошкоджень («Татарстан» і «Дагестан», пр. 11661К). ISW і The War Zone за супутником зафіксували в порту два «Буяни-М» пр. 21631 і допустили, що «могло бути пошкоджено й кілька корветів пр. 21631» — на рівні припущення.
- 30.11.2024Повторна атака. Глава Дагестану назвав удар «безрезультатним»; призупинялася робота аеропорту Махачкали. Підтверджень ураження кораблів немає.
- 01.12.2025Атака по військово-морській базі. За заявою глави Дагестану, безпілотники збиті ППО над територією Каспійська; постраждала цивільна інфраструктура. Підтверджень ураження кораблів немає.
- 11–19.12.2025Акцент зміщено з кораблів на нафтовидобуток і транспорт: платформа ім. Філановського (11.12), судна «Композитор Рахманінов» і «Аскар-Сариджа» (12.12), платформа ім. Корчагіна (12 і 15.12), патрульний корабель пр. 22460 «Охотник» (19.12). Усі цілі — понад 900 км від кордону.
- 15.05.2026За моніторинговим каналом Exilenova+ — тривалі вибухи в Каспійську, ймовірно уражено військовий корабель/кораблі, понад 30 військовослужбовців поранено. Офіційного підтвердження ураження кораблів немає.
- 17.05.2026Сили безпілотних систем ЗСУ офіційно підтвердили ураження прикордонного сторожового корабля пр. 10410 «Свєтляк» (≈ 375 т, прикордонна служба ФСБ) — не «Буян-М».
27.05.2026 · покадровий розбір Defense Express
ССО оприлюднили відео атаки двома БпЛА на російський військовий корабель у Каспії; низка ЗМІ атрибутувала ціль як МРК «Буян-М». Defense Express дійшов протилежного висновку: на ураженому кораблі немає надбудови з УКСК 3С14, а на її місці змонтовані дві артустановки АК-306 — це сигнатура малого артилерійського корабля проєкту 21630 «Буян», попередника без «Калібрів» і без літери «М» у шифрі.[11]
Особливість каспійського регіону в тому, що уся серія ударів 2024–2025 років жодного разу не дала підтвердженого ураження конкретного «Буяна-М» проєкту 21631. Основними задокументованими цілями листопада 2024-го були фрегати «Гепард»; МРК пр. 21631 фігурують лише як «можливо пошкоджені». Британська розвідка до того ж зауважила, що малоймовірно, щоб пошкоджені в Каспійську кораблі взагалі застосовувалися для прямих ударів по Україні — тобто ефект цих операцій був передусім демонстраційним.[12]
Тому для історії саме «Буянів» каспійська серія ударів — це контекст, а не реєстр втрат кораблів. На відміну від чорноморської групи, каспійська трійця за весь час війни не має жодного підтвердженого ураження на самому Каспії.
Командири каспійських «Буянів-М»: довідник
Робочий довідник по командирах МРК проєкту 21631, пов’язаних із Каспійською флотилією. Усі імена нижче — кадрові російські офіцери; українського сліду в біографіях у відкритих джерелах не зафіксовано.
Частина даних походить із російської військової преси та соцмереж — джерел з очевидним пропагандистським ухилом, тож конкретні цифри (кількість пусків, наплаваність) подаються як їхні твердження, а не як незалежно підтверджені факти. Дати зміни командирів у кількох випадках реконструйовані за роками публікацій.
«Великий Устюг»
«Град Свіяжськ» · головний корабель серії
«Угліч»
Підсумок по Каспію
На травень 2026 року каспійська група «Буянів-М» зберігається у складі флотилії: «Град Свіяжськ» і «Угліч» — у строю на Каспії, «Великий Устюг» повернувся в каспійські звіти наприкінці 2023 року після чорноморського ремонту й теж числиться у строю, «Ставрополь» завершує серію. Жодного підтвердженого знищення каспійського «Буяна» за час війни немає — на відміну від чорноморської групи, флотилія втрат в МРК не зазнала, а єдине задокументоване ураження її корабля («Великий Устюг», березень 2022) сталося поза Каспієм, на чорноморсько-азовському театрі.
§ 04 · БалтикаТилова група: чотири кораблі, одна диверсія і географія, яка не дозволяє стріляти
Балтійська група «Буянів-М» — найвіддаленіша від театру війни проти України, і саме тому її роль принципово інша, ніж у чорноморської або каспійської. Жоден балтійський «Буян-М» не виконав підтвердженого бойового пуску «Калібру» по українських цілях за весь період повномасштабної війни. Не через технічні обмеження — «Калібр-НК» має дальність 1500–2500 км і теоретично міг би накрити більшу частину України з Балтики, — а, найімовірніше, через географічні ризики прольоту ракети над значною частиною європейської частини РФ.
Балтійська група існує як два паралельні сюжети: рутинна служба з навчальними пусками «Калібру» на полігонах — і дві задокументовані операції українських спецслужб, які вивели з ладу два кораблі групи.
Як склалася балтійська четвірка
Станом на травень 2026 року на Балтійському флоті фактично базуються чотири кораблі проєкту 21631: «Зеленый Дол», «Серпухов», «Град», «Наро-Фоминск». П’ятий корабель серії — «Ставрополь» — проходить заводські випробування і за планом має бути зданий БФ до кінця 2026 року. Окремо в Кронштадті фактично базується «Орехово-Зуєво», хоча формально-флотська приписка цього корабля досі чорноморська (див. § 02).
Етап 1, 2015–2016. Четвертий і п’ятий кораблі серії — «Зеленый Дол» (зав. № 634) і «Серпухов» (зав. № 635) — увійшли до складу Чорноморського флоту 12 грудня 2015 року (Севастополь, 41-а бригада). З 4 по 28 жовтня 2016 року обидва здійснили спільний перехід з Севастополя в Балтійськ із заходами в Валлетту (Мальта) і Сеуту (Іспанія) — тобто навколо Європи, а не внутрішніми водними шляхами, — і увійшли до 36-ї бригади ракетних катерів Балтійської ВМБ.
Етап 2, 2020. «Зеленый Дол» здійснив міжфлотський перехід на Північний флот, де виконав пуск «Калібру» по береговій цілі на полігоні Чижа (Архангельська область), і у вересні повернувся в Балтійськ внутрішніми водними шляхами через Беломоро-Балтійський канал — пройшовши понад чотири тисячі морських миль.
Етап 3, 2022–2023. «Град» (зав. № 640) прийнятий у склад Балтфлоту 29 грудня 2022 року; «Наро-Фоминск» (зав. № 641) — 25 грудня 2023 року; «Ставрополь» (зав. № 642) 23 грудня 2024 року вийшов на заводські ходові випробування в Балтійське море.
Операція «Рибалка»: пожежа на «Серпухові»
Перший задокументований епізод української операції проти балтійського «Буяна-М» — пожежа на МРК «Серпухов» 7 квітня 2024 року на території військово-морської бази Балтійськ у Калінінградській області. Деталі стали відомі в липні 2024 року, коли ГУР МО України разом із Легіоном «Свобода Росії» провели спільну пресконференцію в Києві. Операція мала кодову назву «Рибалка» і готувалася з 2023 року.
Виконавець — російський військовослужбовець із позивним «Гога», матрос Балтійського флоту, який у 2023 році звернувся до української розвідувальної програми «Хочу жити» й почав співпрацю з Легіоном «Свобода Росії». У ніч на 7 квітня 2024 року «Гога» здійснив підпал зсередини корабля; за заявою ГУР, повністю знищено системи зв’язку та автоматизації МРК «Серпухов», корпус залишився на плаву. Виконавець після диверсії перейшов на бік України, забравши з собою секретні документи з борту, й отримав статус добровольця Легіону.
Той факт, що корабель горів, означає: він залишається на плаву, але сучасне технологічне обладнання виведено з ладу, і його ремонт займе тривалий час.
Російська офіційна сторона публічно факт пожежі не визнала жодного разу. Перші повідомлення з’явилися в українських джерелах із посиланням на спецслужби — РБК-Україна, Суспільне — 8 квітня 2024 року. Локальні російські канали обмежилися фіксацією аварійної ситуації на одному з кораблів у Балтійську без називання назви та причин.
ССО уражують «Град» на переході в Каспій
Друга операція української сторони проти балтійського «Буяна-М» сталася через півтора року після «Рибалки» — і в принципово іншій географії: не на базі, а під час міжфлотського переходу. 4 жовтня 2025 року о 04:31 ранку один із підрозділів Сил спеціальних операцій ЗС України завдав удару по МРК «Град» (бортовий номер 575) проєкту 21631 в Онезькому озері (Республіка Карелія, РФ). За офіційним повідомленням Командування ССО, ураження прийшлося в праву частину відсіку силової установки корабля; Генштаб ЗСУ підтвердив факт окремим зведенням.[10]
Ключова деталь — корабель перебував на переході з Балтійського у Каспійське море Волго-Балтійським водним шляхом (Нева — Ладозьке озеро — Свір — Онезьке озеро — Беломоро-Балтійський канал — Волга). Тобто росіяни намагалися перекинути один з балтійських «Буянів-М» на посилення Каспійської флотилії — найімовірніше, у відповідь на українські удари по Каспійську у 2024 році. Маршрут через внутрішні водні шляхи традиційно вважався відносно безпечним.
«Град» — наймолодший корабель балтійської четвірки: введений до складу Балтфлоту лише 29 грудня 2022 року. Це, за заявою ССО, «один з найновіших і найсучасніших кораблів РФ».
Попри пошкодження, корабель може залишатися на плаву, але не зможе запускати ракети.Український аналітик, коментар 24 Каналу
Технічних деталей про засіб ураження ССО публічно не розкрило. Російська сторона, як і у випадку з «Серпуховим», факт ураження офіційно не визнала; локальні російські канали обмежилися фіксацією подій у районі Петрозаводська без називання назви корабля.
Командири балтійських «Буянів-М»: довідник
Командирська лінія балтійської групи задокументована значно гірше, ніж по чорноморській або каспійській. По-перше, балтійські «Буяни-М» не беруть участі у війні бойовими пусками — отже, не потрапляють ні в розслідування на кшталт Радіо Свобода / Крим.Реалії, ні в провадження ДБР. По-друге, на відміну від чорноморської групи з її кримським контекстом 2014 року, балтійські командири не мають публічно простежуваних українських зв’язків. Нижче — те, що вдалося реконструювати за відомчою пресою та релізами Міноборони РФ.
«Серпухов»
«Зеленый Дол»
«Град»
«Наро-Фоминск»
«Ставрополь»
Підсумок балтійської групи
Станом на травень 2026 року балтійська група — це фактично п’ять кораблів на флоті: «Зеленый Дол», «Серпухов» (у відновленому або частково відновленому стані після пожежі 2024 року — підтверджених даних щодо завершення ремонту немає), «Град» (у ремонті після ураження силової установки в жовтні 2025), «Наро-Фоминск», плюс фактично базований у Кронштадті «Орехово-Зуєво». Шостий — «Ставрополь» — на завершенні випробувань.
Жоден із них не виконав підтвердженого бойового пуску «Калібру» по українських цілях. Натомість група має дві задокументовані операції українських спецслужб з ураженням конкретних кораблів — більше, ніж каспійська (нуль), і порівнянно з чорноморською. Це руйнує початкове уявлення про балтійських «Буянів» як про абсолютно тилові кораблі.
ПідсумокОдин проєкт, три моря і річки, що їх з’єднують
За чотири роки повномасштабної війни серія «Буянів-М» проєкту 21631 показала себе як дієвий і гнучкий засіб у реальних бойових умовах. Десятки бойових пусків та успішне перекидання кораблів внутрішніми водними шляхами зробили серію важливим інструментом війни РФ проти України. «Буяни» не уникли уражень і диверсій, але все ще лишаються серйозною загрозою.
Чорне море — група в стані поступової деградації
«Вышний Волочёк», «Орехово-Зуєво», «Інгушетія», «Грайворон» провели десятки бойових пусків «Калібру» по українській території у 2022–2024 роках і стали однією з ключових ракетних загроз для тилу. Після ураження в Темрюцькій затоці 28 серпня 2025 року й одного-двох інших інцидентів за серпень 2025-го ракетна група в Азовському морі фактично перейшла в режим скорочених патрулювань. «Орехово-Зуєво» з кінця 2024 року перебуває в Кронштадті після евакуації з Тартуса й повертатися на ЧМ не планує.
Каспій — група без задокументованих втрат на самому Каспії
Три «Буяни-М» 2014 року («Град Свіяжськ», «Угліч», «Великий Устюг») зберігаються у складі флотилії. Єдиний задокументований випадок ураження каспійського «Буяна-М» — це «Великий Устюг» навесні-влітку 2022 року, але поза Каспієм, у Чорному морі.
Балтика — два кораблі виведені з ладу українськими спецслужбами
«Серпухов» — диверсія через завербованого агента ГУР безпосередньо на базі в Балтійську (квітень 2024, операція «Рибалка»). «Град» — удар ССО на переході внутрішніми водними шляхами в Онезькому озері (жовтень 2025), коли наймолодший балтійський «Буян-М» намагалися перекинути на посилення Каспію. Решта кораблів — «Зеленый Дол», «Наро-Фоминск», «Орехово-Зуєво» і «Ставрополь» — у строю. Жодного бойового пуску «Калібру» по Україні з Балтики не зафіксовано.
Серія «Буянів-М» — лише одна частина історії ракетної загрози з боку російського флоту.
Поруч існують більш сучасні «Каракурти» проєкту 22800 — молодший родич «Буянів-М» з тією самою УКСК на вісім «Калібрів», але кращою морехідністю, посиленим ППО («Панцирь-М») і ширшим розповсюдженням між флотами. І ще один пласт — підводні човни проєкту 636.3 «Варшавянка», базовані в Новоросійську, які після витіснення надводних «Калібрів» із заходу Чорного моря залишаються головним носієм крилатих ракет у південному напрямку. Наступні статті циклу будуть присвячені саме цим загрозам для України з моря.
