Фрегати ВМФ РФ. Чотири роки війни в морі

Головний фрегат серії 11356Р увійшов до складу Чорноморського флоту 11 березня 2016 року. Бортовий номер 745, базування — Севастополь, 30-та дивізія надводних кораблів. Перші п'ять років служби — стандартна історія для нового корабля: ротації в Середземному морі, навчання, демонстрація прапора. У травні–червні 2020 року «Григорович» здійснив найдовший в історії Чорноморського флоту похід двома океанами — понад 24 000 миль за 134 дні через Атлантику, Суец та Індійський океан. У лютому 2021 року взяв участь у багатонаціональних навчаннях «Аман-2021» у Карачі, після чого вперше в новітній історії російського флоту зайшов у Порт-Судан.

У 2021 році корабель пройшов Босфор у південному напрямку — на чергову ротацію в постійну ескадру ВМФ РФ у Середземному морі. Це виявився останній прохід «Григоровича» через турецькі протоки. Через вісім місяців, 27 лютого 2022 року, Туреччина застосувала статтю 19 Конвенції Монтре, кваліфікувавши російське вторгнення як війну, і закрила Босфор та Дарданелли для військових кораблів воюючих сторін. «Григорович» залишився за межами Чорного моря — без можливості повернутися на основну базу.

З цього моменту вся подальша траєкторія корабля визначалася географією, а не тактикою. Місце нової опори — російська військово-морська база в Тартусі (Сирія). Звідти «Григорович» виконував завдання постійної ескадри: патрулювання східного Середземного моря, ротації, заходи в Латакію. У квітні 2023 року корабель пішов на ремонт через Гібралтар, Біскайську затоку, Ла-Манш і Північне море — до балтійського заводу «Янтар» у Калінінграді. Royal Navy виставила для тіньового супроводу британський тип-23 HMS Defender. У листопаді того ж року «Григорович» пройшов той самий маршрут у зворотному напрямку — знову до Тартуса, цього разу під супроводом HMS Richmond.

Російська присутність у Тартусі трималася на режимі Башара Асада. 27 листопада 2024 року коаліція «Хайят Тахрір аш-Шам» та союзних угруповань почала наступ із півночі Сирії; за 11 днів — 8 грудня — упав Дамаск, Асад вилетів до Москви. Тартус і авіабаза Хмеймім опинилися під загрозою захоплення. Супутникові знімки Planet Labs, опубліковані OSINT-аналітиком MT Anderson, зафіксували послідовність: 30 листопада — 1 грудня російські кораблі ще біля причалів; 3 грудня — гавань уже порожня, ескадра вийшла на зовнішній рейд. 8 грудня ГУР МО підтвердило: «Григорович» залишив Тартус у супроводі вантажного судна «Інженер Трубін».[1]

Після виходу з Тартуса корабель перейшов до Балтійського моря. Повернутися до Чорного моря Туреччина не дозволяє, тож новою операційною зоною стала Атлантика, Північне море і Балтика. Тут «Григорович» залишається єдиним надводним носієм «Калібру» Чорноморського флоту, який оперує поза Чорним морем — і саме з цим пов'язаний його найрезонансніший епізод 2026 року.

Уранці цього дня Ленінградська область зазнала наймасштабнішої з початку війни атаки безпілотників — губернатор Олександр Дрозденко повідомив про удари по «промислових і військових об'єктах», Міноборони РФ заявило про знищення 51 БпЛА над регіоном. Аеропорт «Пулково» зупиняв роботу. Головний військово-морський парад у Санкт-Петербурзі, який щорічно проводився з 2017 року, цього разу скасовано заздалегідь — офіційно через міркування безпеки. Це була перша відміна за вісім років.

«Адмірал Григорович», який після виходу з Тартуса перейшов на Балтику, перебував у Кронштадті після 20 місяців бойової служби в Середземному морі. За російськими ЗМІ, фрегат брав участь у відбитті атаки разом із наземною ППО та силами Ленінградської військово-морської бази. Увечері того ж дня Володимир Путін прибув у Кронштадт і піднявся на борт корабля.

Президент спілкувався з екіпажем за чашкою чаю, подякував за «вдале відбиття атаки безпілотників». Аксьонов доповів, що за час бойової служби корабель пройшов понад 87 000 морських миль. Далі — публічне підвищення командира у званні:

Це епізод, який російські державні ЗМІ зробили головною темою Дня ВМФ-2025. Замість традиційного параду — президент на борту бойового корабля, командир, відбита атака і нове звання в прямому ефірі.

Видання The Telegraph опублікувало кадри, зняті з борту британського допоміжного судна RFA Tideforce: «Адмірал Григорович» іде в Ла-Манші рівно між двома підсанкційними танкерами. Universal, під російським прапором, відплив із Висоцька; Enigma, під прапором Камеруну, завантажилася в Усть-Лузі. Британський фрегат типу 23 HMS Richmond супроводжував росіян у Північному морі. Жодне з суден не зупинено.[2]

За місяць до цього прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер публічно заявив про намір «жорсткіше тиснути на тіньовий флот». Прохід «Григоровича» між двома танкерами в супроводі бойового ордера став першим зафіксованим випадком, коли Москва задіяла бойовий корабель у такій конфігурації. Кремль офіційно охарактеризував операцію як «захист російського судноплавства від піратства» в міжнародних водах.

Протягом весни 2026 року Російський військовий фрегат "Адмірал Григорович" продовжував з'являтися біля узбережжя Великої Британії та супроводжував танкери так званого тіньового флоту РФ, незважаючи на обіцянки Лондона посилити тиск на російське судноплавство. За даними британських ЗМІ, з квітня "Адмірал Григорович" супроводжував понад десяток російських танкерів, допоміжних суден та один підводний човен через води навколо Великої Британії.

«Григорович» залишається в строю — це єдиний з трьох фрегатів проєкту 11356Р, який до травня 2026 року не зазнав бойових ударів. Парадокс полягає в тому, що ціною цієї цілісності стала повна неможливість виконувати своє основне призначення — ракетні удари по українських цілях з акваторії Чорного моря.

Другий фрегат серії увійшов до складу Чорноморського флоту 7 червня 2016 року з бортовим номером 490. Названий на честь Миколи фон Ессена — адмірала Російського імператорського флоту, командувача Балтійським флотом під час Першої світової війни. До початку повномасштабного вторгнення «Ессен» переважно базувався в Севастополі і виконував рутинні завдання ротації в Середземному морі. Найпомітнішим бойовим епізодом до 2022 року стали пуски «Калібрів» по позиціях ІДІЛ у Сирії у вересні 2017 року — перші підтверджені бойові пуски крилатих ракет з борту корабля цієї серії.

У перший день повномасштабного вторгнення «Ессен» разом із крейсером «Москва» підійшов до острова Зміїний (Одеська область). По радіозв'язку було передане ультимативне звернення з вимогою скласти зброю. Запис, оприлюднений Державною прикордонною службою України, став одним із символічних артефактів війни:

Українська Вікіпедія та офіційні матеріали ВМС ЗСУ вказують, що ультиматум зачитували саме з борту «Адмірала Ессена», а не з крейсера «Москва». Обидва кораблі брали участь у захопленні острова — 13 українських прикордонників і військових ВМС потрапили в полон, далі обміняні.

29 березня 2022 року російська крилата ракета влучила в будівлю Миколаївської обласної військової адміністрації. Удар пробив будівлю наскрізь, обвалилися кілька поверхів. Загинули 37 людей, понад 30 — поранені. Через п'ять місяців українська моніторингова організація Truth Hounds опублікувала розслідування з атрибуцією удару конкретному кораблю — «Адміралу Ессену». Команда ідентифікувала не лише корабель, а й офіцерів, які безпосередньо здійснювали пуск: командира фрегата капітана 2-го рангу Олександра Смірнова та командира ракетно-артилерійської бойової частини капітан-лейтенанта Анатолія Перетятька.[3]

На початку квітня 2022 року «Адмірал Ессен» у складі російської корабельної групи підійшов до української берегової лінії в районі Тендрівської коси. ВМС ЗСУ випустили українську протикорабельну ракету «Нептун». Це було перше бойове застосування «Нептуна» — системи, через яку 11 днів по тому, 14 квітня, буде потоплено крейсер «Москва».

Ракета не влучила в борт прямо. Стався підрив поблизу корабля, який пошкодив систему озброєння; на борту з'явилися кілька загиблих. «Ессен» терміново повернувся в Севастополь на ремонт. Перше офіційне підтвердження озвучив у лютому 2023 року капітан 1-го рангу Степан Яким'як. Повна реконструкція епізоду з'явилася в інтерв'ю командувача ВМС ЗС України віцеадмірала Олексія Неїжпапи «Українській правді»:[4]

19 червня 2023 року супутниковий знімок Planet Labs зафіксував «Адмірала Ессена» у Севастополі з новою фарбою: темні плями на носі та кормі корпусу. «Ессен» став першим кораблем серії 11356Р, який отримав такий камуфляж.[5] Як показали події 2026 року, маскування не врятувало.

Восени 2023 року Севастополь перестав бути безпечним пунктом базування. 13 вересня крилаті ракети Storm Shadow уразили великий десантний корабель «Мінськ» і дизельний підводний човен «Ростов-на-Дону» на Севастопольському морському заводі. 22 вересня — удар Storm Shadow по штабу Чорноморського флоту. Супутникові знімки Planet від 1–3 жовтня 2023 року, опубліковані MT Anderson, фіксують прибуття у новоросійський порт двох фрегатів — «Адмірала Ессена» і «Адмірала Макарова». Це найбільша зміна базування Чорноморського флоту за час повномасштабної війни.

У ніч на 2 березня 2026 року Сили безпеки і Сили оборони України провели комбінований удар по військово-морській базі Новоросійськ. «Адмірал Ессен» прийняв удар у середню надбудову; почалися вторинні детонації. Зафіксовано пошкодження систем ПК-10, РЕБ ТК-25, радарів МР-90 і «Фрегат-М2М». Пожежа на палубі тривала близько 18 годин.[6]

У ніч на 6 квітня Сили безпечення та Сили оборони України завдали удару по терміналу «Шесхаріс» і безпосередньо по кораблях у Новоросійській ВМБ. За OSINT-аналізом CyberBoroshno на основі супутникових знімків, зроблених 7 квітня, «Адмірал Ессен» був уражений у носову частину — в район 100-мм артилерійської установки А-190. У цій же зоні нижче ватерлінії розміщений гідроакустичний комплекс МГК-335М «Платина»: його пошкодження позбавить корабель здатності виявляти підводні човни. OSINT-ідентифікація «Ессена» — а не сусіднього «Макарова» — проводилась за характерною ознакою: антени радарів на «Ессені» пофарбовані в білий колір, тоді як на «Макарові» вони сірі.

У ніч на 23 травня 2026 року 1-й окремий центр Сил безпілотних систем завдав четвертого підтвердженого удару по «Адміралу Ессену» в Новоросійську. Кілька дронів-камікадзе атакували фрегат у борт поблизу палуби; корабель намагався перехоплювати їх зенітним ракетним комплексом «Оса-М». Операція відбувалась у рамках масованого 48-годинного рейду «Птахів» СБС по Новоросійському порту — разом із ударами по нафтовому терміналу «Шесхаріс» і нафтосховищу «Грушова Балка». Командувач СБС Роберт «Мадяр» Бровді підтвердив удар особисто: «Ти приречений затонути, тобі нема де сховатись».[12]

У ніч проти 12 серпня 2026 року Сили оборони України провели, за словами Президента Володимира Зеленського, «унікальну операцію» по військово-морській базі Новоросійськ — «останньому основному форпосту російського флоту в Чорному морі», на відстані понад 300 км від лінії фронту. Ударну групу склали реактивні дрони «Паляниця», ракети «Нептун» і морські безекіпажні системи; підтверджено влучання по позиціях ППО, причалах та інфраструктурі порту.[13]

За оперативними даними Генерального штабу ЗС України, пошкоджень різного ступеня зазнали чотири кораблі: обидва фрегати проєкту 11356Р — «Адмірал Ессен» і «Адмірал Макаров», малий ракетний корабель проєкту 21631 «Буян-М» і сторожовий корабель проєкту 22160 «Василь Биков».[14] ГУР МО України уточнило, що операція була спільною deep-strike: працювали оператори Департаменту активних дій і Департаменту безпілотних систем ГУР, СБУ, ВМС і Держприкордонслужба у взаємодії з Генштабом. Крім кораблів, уражено інфраструктуру нафтобази «Грушова», нафтоналивного термінала «Шесхаріс» і радіолокаційну станцію 30Н6Е зі складу зенітного ракетного комплексу С-300.[15]

Третій і останній фрегат серії 11356Р увійшов до складу Чорноморського флоту 27 грудня 2017 року з бортовим номером 499. До початку повномасштабного вторгнення «Макаров» проходив рутинну службу в Севастополі. Це змінилося 14 квітня 2022 року — у день, коли «Москва» затонула в Чорному морі.

14 квітня 2022 року дві українські ракети «Нептун» уразили крейсер «Москва» — флагман Чорноморського флоту. Крейсер затонув; серед загиблих був командир Антон Купрін — до 2020 року він сам очолював «Макарова», а ще раніше — «Ессен». Статус флагмана перейшов до «Адмірала Макарова» — за залишковим принципом. Серед боєздатних кораблів ЧФ це був найпотужніший та найновіший корабель із ракетним озброєнням великої дальності: 8 пускових установок «Калібру».

Флагманом де-факто на той момент фактично командував капітан 2-го рангу Сергій Романенко, який очолив корабель ще восени 2020 року — саме він віддавав накази на перші ракетні удари війни.[17] Детальніше про нього — у біографічній картці нижче.

18 жовтня 2022 року «Адмірал Макаров» здійснив прицільний удар крилатими ракетами «Калібр-НК» по Придніпровській тепловій електростанції на Дніпропетровщині. У квітні 2026 року СБУ заочно повідомила про підозру капітану 1-го рангу Володимиру Кузьміну — командиру 30-ї дивізії надводних кораблів ЧФ. Після удару Кремль присвоїв Кузьміну звання контрадмірала.[7]

О 4:20 ранку 29 жовтня 2022 року на кораблі Чорноморського флоту в Севастополі вийшла група з 9 повітряних і 7 морських безекіпажних апаратів. Це була перша в історії спільна операція ВМС ЗС України та СБУ із застосуванням виключно безпілотних апаратів. Три морські дрони пішли у зовнішній рейд, де стояв «Адмірал Макаров» — на той момент під командуванням капітана 3-го рангу Дениса Кудашкіна, який особисто керував відбиттям атаки.[18]

Російська сторона офіційно визнала пошкодження тральщика «Іван Голубець», але про удар по «Макарову» не повідомляла. OSINT-аналітик Бенжамен Пітте опублікував знімки Севастопольської бухти з фрегатом на буксирі у відкритому морі.[8]

Супутникові знімки Planet від 1–3 жовтня 2023 року, опубліковані MT Anderson, зафіксували прибуття «Адмірала Макарова» і «Адмірала Ессена» у новоросійський порт.

У ніч на 2 березня 2026 року Сили безпеки і Сили оборони України провели комбінований удар по Новоросійську. Серед уражених кораблів — «Адмірал Ессен» і «Адмірал Макаров». Проте, не зважаючи на офіційні заяви щодо ураження Макарова, свідчень таких уражень через супутникові знімки та через інші джерела підтверджено не було.

Менш ніж через місяць, у ніч на 6 квітня оператори 1-го окремого центру Сил безпілотних систем завдали удару по терміналу «Шесхаріс» у Новоросійську. За оцінкою Exilenova+, фрегат був уражений щонайменше двічі: перше влучання — у район вертикальних пускових установок УКСК 3С14; друге — по портовій інфраструктурі поруч. «Адмірал Макаров» намагався захищатися власними засобами — з борту велися пуски зенітних ракет ЗРК «Штиль-1». Це не зупинило безпілотники.[9]

У ніч на 12 серпня 2026 року «Макаров» отримав ще одне підтверджене ураження — цього разу в рамках великої спільної deep-strike операції ГУР МО, СБУ, ВМС і Сил оборони України, разом із «Ессеном», сторожовиком «Василь Биков» і МРК «Буян-М». Президент Зеленський назвав операцію «унікальною» через відстань до цілі — понад 300 км від лінії фронту. Повний розбір операції — у розділі про «Адмірал Ессен» вище.[13]

Головний корабель серії, флагман Каспійської флотилії з 2003 року і до сьогодні — за визначенням офіційної російської преси. Озброєння: протикорабельний комплекс «Уран» з ракетами Х-35 (дві чотиритрубні пускові установки КТ-184, загалом 8 ракет; у модифікації Х-35У дальність зростає до 260 км). Х-35 — протикорабельні ракети з бойовою частиною 145 кг, призначені для ураження надводних цілей. Вони малопридатні для атак по наземній інфраструктурі, а їхня дальність не дозволяє діставати Україну з Каспію. «Татарстан» фізично не може бути джерелом ракетних ударів по Україні. РИА «Новости» у листопаді 2022 року помилково назвало «Татарстан» носієм «Калібру» — поширений плутанина у ЗМІ.

Атаку проведено надлегкими дронами А-22 «Летюча лисиця», які подолали близько 1 500 кілометрів. За даними джерел ГУР МО України, в порту Каспійська було уражено щонайменше два об'єкти, ідентифіковані як «Татарстан» і «Дагестан». ISW зазначив, що знімки не дозволили однозначно ідентифікувати пошкодження саме фрегатам — видно один корабель класу «Гепард», три «Буяни», два «Буяни-М» і катер «Тарантул».[11] Губернатор Меліков заявив лише про «знищення безпілотника силами ППО»; роботу аеропорту Махачкали призупинено. Те, що вже за місяць «Татарстан» вийшов у тривалий похід з заходом в Актау, дозволяє оцінити пошкодження як некритичні.

У складі корабельної ударної групи «Татарстан» провів навчально-бойові стрільби по морських і повітряних цілях. Окремо відпрацьовувалось знищення безекіпажних катерів з великокаліберних кулеметів — пряме визнання того, що флотилія свідомо готується до подальших українських ударів морськими дронами.

Закладений у 1991 році, спущений на воду 1 квітня 2011 року. 17 вересня 2012 року з «Дагестана» проведено успішний випробувальний пуск крилатої ракети великої дальності 3М14 — перший подібний пуск з надводного корабля ВМФ Росії в історії.

ОзброєнняТе, що робить «Дагестан» унікальним

«Дагестан» — перший корабель ВМФ Росії, оснащений УКСК 3С14 з вертикальною пусковою установкою на 8 ракет. УКСК може використовувати:

• 3М14 — крилата ракета великої дальності для ураження наземних цілей. Саме ці ракети застосовуються проти України.
• 3М54 — протикорабельна ракета з надзвуковою бойовою ступенем.
• 91Р — протичовнова ракето-торпеда.

День народження Путіна. Уночі «Дагестан» разом із трьома «Буян-М» здійснили 26 пусків крилатих ракет «Калібр-НК» по 11 цілях ІДІЛ у Сирії. Ракети пройшли понад 1 500 км над Іраном та Іраком. Це був перший в історії російського ВМФ удар по реальному противнику з надводних кораблів крилатими ракетами великої дальності.

Після терактів проти російського літака над Синаєм та сама ударна група — «Дагестан» і три «Буяни-М» — здійснила 18 пусків «Калібр-НК» по 7 цілях у провінціях Ракка, Ідліб і Алеппо.

Британська воєнна розвідка та речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук підтверджували факт використання Каспійської флотилії для ударів по Україні у 2022 році й епізодично у 2023–2024 роках. За оцінкою Defense Express, найімовірніший період активних пусків — квітень–травень 2024 року. Перше задокументоване відеопідтвердження польоту «Калібрів» над Каспієм з'явилося 8 липня 2024 року — у день удару по київському «Охматдиту»; того ж дня в Калмикії впала й вибухнула одна з ракет, що зійшла з траєкторії. Чи стріляв «Дагестан» конкретно — публічно не підтверджено, однак він є єдиним фрегатом флотилії, технічно здатним це робити.

Перша і єдина задокументована атака українських БпЛА, де серед ймовірних цілей фігурував «Дагестан». OSINT-дослідник MT_Anderson опублікував знімки, які показували розосередження каспійської флотилії — «вцілілі кораблі були розігнані по морю».